Назагал прийнято вважати, що церковне мистецтво є канонічним і не особливо схвалює експериментальні кроки стосовно бачення сакрального дійства. Тож приємно відзначити знакову подію, що відбулася 6 вересня в стінах Українського Католицького Університету і стала логічним продовженням проголошення нового етапу періоду життя Церкви. Про це сказав о. Богдан Прах на недавньому (28 серпня) святкуванні освячення нового Богословського центру: "Сьогоднішній день в історії нашої Церкви стане моментом завершення певного проекту, але це не є завершенням всього, а початком нових майбутніх кроків, які робитиме наступне покоління. Життя триває і висуває нові завдання. Для мене цей день — це момент нових викликів". Таким новим викликом стала презентація унікального компакт-диску "Архієрейська Божественна Літургія для хору та оркестру" відомого львівського композитора проф. Олександра Козаренка. Зазначимо, що фундатором та ініціатором цього проекту був владика Василь Лостен, єпископ Стенфордський, а сам випуск диску був присвячений великому геноциду української нації, спланованому комуністичним режимом у 1932-1933 рр.
        Літургія О. Козаренка твір, без сумніву, непересічний і не простий для сприйняття, згадаймо до прикладу прем’єрне виконання, яке викликало як щире захоплення і радісні емоції, так і деяке здивування через несприйняття вироблених стереотипів літургійної музики східного обряду. Зазначмо, що автор вже має досвід у творенні духовної музики, як наприклад добре відомі нам "Острозький триптих", "Страсті Господні", "Богородичні пісні" та ін., і всі ці твори відзначаються напрочуд вміло збереженою рівновагою поміж традиційною східною обрядовістю, західною композиторською технікою, виконавськими засобами та власним баченням духовного світу. Коли поруч із переліченими характеристиками відзначити виразність національних інтонаційних мотивів Літургії, які композитор дбайливо вилущує з давнього пласту монодійних українських богослужбових піснеспівів, перед нами постане якісно новий Твір, який відкриває двері до нового бачення універсальності вимірів сакрального мистецтва взагалі. Важливо, що не лише композиторський досвід передував написанню Літургії, Олександр Козаренко один із перших в Україні розробив і почав читати курс богословії і філософії музики у Львівській музичній академії ім. М. Лисенка, що без сумніву вплинуло на творення нового реформаторського типу релігійної музики. І тепер слово за Церквою, за підтримкою, за розумінням. Можливо, що саме у новозбудованому храмі Богословського центру і відкриються двері до започаткування доброї традиції — виконання непересічних духовних творів, які розвиватимуть нову епоху українського музичного сакрального мистецва.

Сиротинська Наталія