Одеська Державна Музична Академія ім. А. В. Неждaнової

65021, Україна, м. Одеса, вул. Новосельського, 63
Контактний телефон: (0482) 26-78-76, факс: (0482) 23-75-37

       Одеська Державна Музична Академія ім. А. В. Неждaнової була створена на базі Одеського музичного училища і відкрита 8 вересня 1913 р. на пожертвування Голови дирекції Одеського відділення ІРМТ, професора, графа В. Орлова. Першим директором був призначений В. Й. Малишевський.
       Першими викладачами консерваторії були досвідчені й авторитетні професійні музиканти: професора Б. Дронсейко-Миронович, Г. Бибер-Киршон, М. Подрайська, Н. Чегодаєва, М. Рибицька (клас фортепіано); професора Ф. Ступка, І. Перман (клас скрипки); Э. Брамбилл (клас віолончелі); професор Ю. Рейдер, Д. Дельфіно-Менотті (клас сольного співу); Л. Роговий, А. Могилевський (клас духових інструментів); теоретичні дисципліни викладали Ф. Миронович, В. Малишевський.
       Структура навчального закладу постійно змінювалася: до 1923 року вона (академія) називалася консерваторією, у 1923 році розділилася на інститут і технікум, а в 1925 році стала називатися Музично-драматичним інститутом (Муздраміном) із двома факультетами – музичним і театральним. У 1927 році інституту було надане ім'я Л. Бетховена. При Муздраміні відкрилася музична трудова школа-семилітка ім. О. К. Глазунова, а. с 1930 року - робітфак. У 1934 році театральний факультет відокремився від інституту, і ВНЗу був повернутий статус консерваторії. З 1923 по 1929 року ректором консерваторії був талановитий диригент, активний суспільний діяч Г. А. Столяров (1892-1963). Період 20-30х років був часом дійсного розквіту діяльності Одеської консерваторії. Починають свою педагогічну діяльність: Б.Рейнгбальд, М.Старкова (клас фортепіано); В.Селявін, Ю.Рейдер (клас сольного співу); П.Столярський, І.Перман (клас скрипки). Випускниками цих років були такі видатні музиканти як К.Данькевич, В.Феміліді, С.Орфєєв, Л.Гуров, О.Коган, Я.Файнтух, Е.Гілельс, Д.Ойстрах, М.Мільштейн, М.Фіхтенгольц, Т.Гольдфарб, С.Ріхтер, Я.Зак, музикознавець Л.Баренбойм, чудовий баритон М.Гришко, виконавиця ліричних партій М.Бем, видатна співачка мецо-сопрано О. Благовидова (клас Ю. Рейдер), що згодом стала на чолі одеської вокальної школи, бас О. Кривченя, тенор Ф. Козерацький, сопрано Л. Крижановська (клас В. Селявіна).
       Дійсним творчим підйомом визначається діяльність хорового класу. З 1920 року на чолі його стає талановитий музикант К. К. Пігров, якого по праву називають засновником одеської хорової школи.
       В роки Великої Вітчизняної війни багато викладачів і студентів Одеської консерваторії брали участь у боях, виступали з концертами в складі фронтових бригад. Чимало видатних музикантів загинуло в битвах і в окупованому місті.
       Після звільнення Одеси в 1944 р. почало налагоджуватися і життя консерваторії. Велику роль у відновленні навчального процесу і самого будинку (під час окупації в приміщенні консерваторії була німецька комендатура, а заняття проводилися в напівзруйнованій школі ім. П. С. Столярського) зіграв талановитий, всебічно обдарований музикант і талановитий організатор К. Ф. Данькевич. В роки роботи К. Ф. Данькевича на посаді ректора відбулася важлива подія в історії консерваторії – у 1950 році їй було привласнене ім'я видатної співачки А. В. Нежданової.
       У 1951-1962 роках ректором консерваторії був композитор і музикознавець С. Д. Орфєєв, і за цей час ВНЗ зробив важливі кроки вперед. Саме в ці роки в консерваторії навчалися такі талановиті співачки як Г.Поливанова, Л.Чавдар, Г.Олейниченко, Б.Руденко, що стали гордістю і прикрасою українського вокального мистецтва. Блискучі результати демонстрували і випускники інших кафедр – хормейстер А.Авдієвський, піаністки О.Ступакова, Е.Мірвіс, кларнетист К.Мюльберг і багато ін. У роботі оперного класу брали участь диригент, нар. арт. України, учень відомого диригента М. Малько – М. Покровський; засл. діяч мистецтв України, проф. О. Клімов; режисер, засл. арт. Росії М. Боголюбов. У 1949 році була заснована кафедра оперної підготовки. Її очолила проф. Е.Дублянська.
       У 1961 р. у консерваторії з'являється ще одна кафедра – кафедра народних інструментів. Вона була створена на базі відповідного відділення, що існувало з 1949 р. Очолила її В.П.Базилевич, потім нею керували проф. В.В.Касьянов і проф. В.Г.Власов, а з 1982 р. кафедру очолює проф., засл. роб. культури України В. М. Євдокимов.
       У 1962-1968 роках ректором консерваторії був кларнетист, талановитий керівник В. П. Повзун.
       У 1963 р. у консерваторії відбулася важлива подія: замість однієї кафедри історії і теорії музики були створені дві самостійні – кафедри історії музики і музичної етнографії, і кафедра теорії музики і композиції. Першим завідувачем кафедрою історії музики став С.Орфєєв. З числа тих, хто працював у консерваторії в 1960-і роки особливо значну роль зіграли піаніст Е.В.Ваулін, легендарний музикознавець Д.В.Камінський, вокаліст Є.М.Іванов. Десятки його випускників прикрашають сцени нашої країни і кращі сцени світу. Досить назвати такі імена, як лауреати міжнародних конкурсів Д.Харитонов, С.Задворний, О.Мельников, В.Мітюшкін, М.Кит, Ш.Мукерія, Н.Галкін, В.Браун, Н.Герасименко.
       З 1968 по 1971 рік ректором консерваторії був проф. А. Г. Манілов, скрипаль за фахом. При ньому, у 1970 році в залі консерваторії був встановлений орган фірми «Зауер».
       З 1971 по 1984 року консерваторією керував багатогранний і прекрасний музикант В. І. Шип, що закінчив консерваторію за двома спеціальностями - як диригент-хормейстер і музикознавець. У 1970-і – першій половині 1980-х відбулася «зміна поколінь». У 1976 р. року зав. кафедрою сольного співу була обрана Г. А. Поливанова, що змінила на цій посаді нар. арт. України О. М. Благовидову.
       У 1987 році зав. кафедрою струнних інструментів став проф., канд. мистецтвознавства, засл. діяч мистецтв України, член Союзу композиторів України О. О. Станко. У числі його вихованців багато відомих музикантів, у тому числі дипломант міжнародного конкурсу ім. П. Чайковського Г. Кнеллєр, лауреат міжнародного конкурсу в Італії Я. Ревуцький, лауреати міжнародних конкурсів і Всеукраїнського конкурсу їм. В. Лисенко О.Соколовська й О.Соболєва, нар. арт. Туркменії Г. Неймарк.
       Кафедрою хорового диригування з 1978 р. керує засл. діяч мистецтв України, проф. А. П. Серебрі. Серед її учнів – нар. арт. України І. Сльота, засл. діячі мистецтв України і Росії Ю. Топузов, В. Подгородинський.
       У 1977 р. зав. кафедрою теорії музики і композиції був призначений О.В.Сокол – наймолодший з керівників кафедр, що згодом став доктором мистецтвознавства, професором, академіком.
       Кафедрою історії музики і музичної етнографії з 1985 р. керує в. о. проф. Г. М. Вірановський (їм була організована перша в Одеській консерваторії фольклорна експедиція по південному регіоні України).Протягом багатьох років на цій кафедрі працюють засл. діяч мист. України, проф. Ю.В. Малишев, доктор мист., проф. О. М. Маркова, канд. мист., в.о. проф. Р.М.Розенберг та ін. відомі музикознавці.        У 1984 р. ректором консерваторії став видатний діяч українського мистецтва М. Л. Огренич – прославлений співак зі світовим ім'ям, нар. арт. України, проф., член-корр. Академії мистецтв України, почесний громадянин Одеси. 15 років його керівництва стали періодом великих успіхів Одеської консерваторії, часом входження її в європейську культурну орбіту. 1980-ті – це час творчої зрілості цілої плеяди одеських композиторів, вихованих у класах О.Красотова, І.Асеева, Т.Сидоренко-Малюкової.
       Зав. кафедрою спеціального фортепіано з 1989 року стала Л. Н. Гінзбург – проф., засл. арт. України, що суміщала широку концертну діяльність з педагогічною. Учениця проф. М. Старкової, вона закінчила аспірантуру Московської консерваторії в Г. Нейгауза. У 2002 році відбулося розділення кафедри спеціального фортепіано. Кафедру № 1 очолив в.о. проф., доцент А.О.Кардашов, а кафедру № 2 - в.о. проф., доцент Г.В.Попова.
       У 90-і роки починається новий період в історії Одеської консерваторії, що тісно зв'язаний з корінними змінами в соціально-політичному і культурному житті України. У 1993 р. відкрилася ассистентура-стажировка, що передбачає подальше підвищення професійного рівня музикантів виконавських спеціальностей і, насамперед, вокалістів. Символом високого визнання Одеської консерваторії став її вступ у Європейську асоціацію музичних вузів і консерваторій. 1990-і роки – час успішних гастролей в Україні і за рубежем таких виконавських колективів консерваторії, як оркестр нар. інструментів (худ. кер. і диригент – засл. роб. культури України, проф. В.Євдокимов), ансамбль нар. інструментів «Мозаїка» (лауреат міжнародного конкурсу «Гармонія-99»), ансамбль «Каданс» у складі лауреатів міжнародних конкурсів А. та І. Єргієвих (скрипка-баян), тріо бандуристок «Мальви», камерний оркестр Одеської консерваторії (худ. кер. і диригент – проф. М.Турчинський).
       У 2000 р. ректором консерваторії став доктор мистецтвознавства, проф., академік Академії наук Вищої школи України, член-корр. Академії мистецтв України О. В. Сокол.
       В останні роки особливо активізувався науковий потенціал одеського музичного ВНЗу: створена аспірантура, спеціалізована рада по захисту кандидатських дисертацій, організований видавничий центр, здійснюється перспективний план наукової праці. З 2000 р. консерваторія щорічно випускає науковий вісник «Музичне мистецтво і культура». В 2003 році, рішенням Вченої ради ОДМА, була створена кафедра сучасної музики та культурології. Зав. кафедрою була призначена доктор мист., проф. О.М.Маркова. Визначним завершальним акордом на нинішньому етапі великотрудної діяльності по відновленню Одеської консерваторії стало рішення Кабінету Міністрів України 23.08.2002 про присвоєння їй найменування «музична академія».

http://www.music-academy.odessa.ua/ukrainian/historyua.html



                    

Украина онлайн Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Arts.In.UA Lviv TOP