Розквіт оперного мистецтва у Польщі

       Розквіт оперного мистецтва у Польщі припадає на середину ХІХ ст. Основою тому служили музично-сценічні твори Мацея Каменського (1734-1821 рр.) і Яна Стефані (1746-1829 рр.). У творах цих композиторів, а це були невеликі комедії з музикою, виявлялися мелодичні і ритмічні особливості національного фольклору.
       Наступний період розвитку польської опери пов'язаний з іменем Юзефа Ельснера (1709-1854 рр.). Видатний музикант і педагог, вчитель Ф. Шопена, Ю. Ельснер своїми кращими творами «Лешек Білий» (1809 р.), «Король Локетек» (1818 р.) і «Ягелло в Тенчині» (1820 р.) – створив передумови для подальшого розвитку оперного мистецтва.
       Спираючись на творчий досвід Ю. Ельснера, Кароль Курпінський (1785-1857 рр.) збагатив національний музичний театр новаторством як вокального, так і оркестрового письма. Серед його творів: «Ядвіга, королева Польщі» (1814 р.), «Нові краків’яни» (1816 р.), «Замок на Чортишні» (1819 р.).
       Творчі пошуки Ю. Ельснера і К. Курпінського підготували добрий грунт для творчості Станіслава Монюшка (1819-1872 рр.) – першого класика національного оперного мистецтва. С. Монюшко в сценічних формах втілив характерні риси польської народної пісенності і танцювальної музики. Його кращі опери – «Галька» (1847 р.) і «Страшний двір» (1864 р.) виявляють зрілість музичного стилю, високий професіоналізм. «Галька» захоплює багатством і різноманітністю наспівних мелодій, влучними музичними характеристиками.
       Після С. Монюшка в оперному жанрі працювали Фелікс Добржинський (1807-1867 рр.), Адам Минхгаймер (1830-1904 рр.), Людвіг Гроссман (1835-1915 рр.), Владислав Желенський (1837-1921 рр.), Зиґмунд Носковський (1846-1909 рр.) та учень С. Монюшка Генріх Ярецький (1846-1918 рр.), Людомир Ружицький (1884-1953 рр.) і Кароль Шимановський (1882-1937 рр.). З. Носковський у своїх операх «Лівія Квінтілла» (1898 р.) і «Помста» (1906 р.) був послідовником класичних традицій, талановитий музикант Л. Ружицький, автор опер «Болеслав Сміливий» (1909 р.), «Медуза» (1911 р.), «Млин диявола» (1913 р.) виявив захоплення модерном.
       Великим кроком вперед була творчість К. Шимановського. Його опери «Хагіт» (1922 р.) і «Король Роджер» (1926 р.) мають глибоко вражаючі сторінки. Одним з найславніших композиторів сучасної доби вважається Кшиштоф Пендерецький, сміливе новаторство якого принесло йому світову славу.
       Серед кращих творів сучасних польських композиторів – історична опера «Бунт жаків» (1951 р.) Тадеуша Шеліговського (1896-1963 рр.) про повстання краківських студентів, жаків, та опера «Комендант Парижа» (1960 р.) Вітольда Рудзинського (1913-?), присвячена часам Паризької комуни.  



                    

Украина онлайн Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Arts.In.UA Lviv TOP