Національні витоки чеської опери

       Національні витоки чеської опери сягають часів народного побутового театру, який існував ще в епоху раннього Відродження (ХIV ст). На розвиток оперного мистецтва великий вплив мали постановки в Празі опер італійських композиторів.
       Одним з перших оперних композиторів був придворний капельмейстер Францішек Мича (1694-1744 рр.). В його творах на героїко-міфологічні сюжети відчутні впливи італійської опери seria. У творчості чеського композитора XVIII ст. Йозефа Мисливчека (1737-1781 рр.), який більшу частину життя провів у Італії, більш міцні зв’язки з чеською народною пісенністю. У творах Іржі Бонди (1722-1795 рр.), який жив і працював в Німеччині, спів і танці чергувалися з розмовними діалогами. Його кращі зінгшпілі Сільська ярмарка (1775 р.), Дроворуб (1778 р.), мелодрами Аріадна на Наксосі (1774 р.), Медея (1775 р.) і Пігмаліон (1779 р.) захоплюють широкою наспівністю мелодій, зворушливою щирістю почуттів. Але творчість цих композиторів, що жили на чужині, не виявили помітного впливу на формування оперного мистецтва у Чехії. У 1826 р. в Празі була поставлена перша опера, написана на чеський текст, Дротар Францішка Шкроупа (1801-1862 рр). В цій опері і в наступних творах Ф. Шкроупа Олдржих і Божена (1828 р.), Лібушине весілля (1835 р.), були намічені шляхи розвитку національного музичного театру.
       Творець національної оперної школи Берджих Сметана (1824-1884 рр.) підняв чеську оперу на рівень кращих досягнень європейського оперного мистецтва. Його твори різних жанрів – від драматичної епопеї Браденбуржці в Чехії до яскраво національної Проданої нареченої виявляють мелодичне і гармонічне багатство, майстерне володіння хором і оркестром. Найталановитішим його послідовником був Антонін Дворжак (1841-1904 рр.). Як і Б. Сметана, він опирався на традиції переосмислення інтонаційного строю і ритмічних особливостей чеського фольклору. Його кращі опери – Русалка і Чорт і Кача - свідчать про створення чеської ліричної опери. Музика наповнена ліризмом і поезією.
       На сюжет старовинної чеської легенди написана опера Зденека Фібіха (1850-1900 рр.) Шарка (1897 р.). У своїх інших творах Месінська наречена, Бланік, Іподамія З. Фібіх виступає як послідовник принципів вагнерівської музичної драми.
       Відмінний від оперних принципів Б. Сметани і А. Дворжака музично-театральний стиль створив Леош Яначек (1854-1928 рр.), в основі якого не каріозний спів, а мелодичний речитатив. Його опера Єнуфа (Її падчериця) (1903 р.) – це вершина чеської музичної класики. Реалістичні сторони музичної драматургії Л. Яначека знайшли подальший розвиток у творчості словацького композитора Євгена Сухоня (1908 р.). Його опера Крутнява, написана на сюжет з народного життя, вражає своєрідністю музичної мови.



                    

  .   ˳  Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Arts.In.UA Lviv TOP