Функціональна система головних тризвуків

1. Лад

       З погляду гармонії лад є система взаємостосунків акордів, з'єднаних тяжінням до тонічного трезвуку. В цьому визначенні маються на увазі як мелодично-інтервальні зв'язки між звуками одного мелодичного голосу, так і зв'язки між акордами в цілому.

2. Функція ладу

       Функцією ладу або просто функцією називається роль звуку або акорду в ладі, інакше кажучи – зв’язок або взаємини його (звуку, акорду) з іншими звуками або акордами даного ладу. Зв'язок цей виражається не тільки в постійності інтервальних співвідношень між елементами-звуками або акордами, але і в поєднанні напруг і спадів (розв’язань) властивих послідовностям елементів, тобто звуків акордів.

3. Функціональність

       Комплекс напруг і розрядів, властивих відносинам функцій, називається функціональністю. Основа функціональності - контраст функцій особливо тоніки і інших - не тонічних гармоній ладу. Теорія гармонії, яка заснована на вченні про функції ладів, називається функціональною теорією. В даний час дана точка зору найбільш поширена в гармонії.

4. Функціональна система головних трезвуків

       Тризвуки, побудовані на І ступені гамми, тобто на тоніці, називається тонічним, коротше - тонікою. Це тризвуки в багатоголосій музиці служать головною опорою ладу оскільки відповідних мелодичних, ритмічних і метричних умовах може виражати завершеність думки і стійкість необхідну для закінчення.

Тонічний тризвук прийнято позначати буквою Т - в мажорі і t- в мінорі.
Тризвуки, побудовані на V ступені гамми, називається домінантовими тризвук, коротше -доминантою. Позначається великою буквою D, як мажорний по звучанню.
Тризвуки, побудовані на IV- ступені мажору, називаються субдомінантовими, коротше - субдомінантою. Вони позначаються великою буквою - S.
В гармонічному мінорі ці тризвуки позначаються - t, s (як малі або мінорні) і D (як велике або мажорне): натуральний мажор - Т, S, D гармонічний мінор - t, s, D.

       Домінантові і субдомінантові тризвуки є найзвичайнішими істотними представниками нестійкості ладу, що створює в певних умовах незавершеність музичної думки. Тоніка, домінанта і субдомінанта називаються головними тризвуками, очевидно, тому що вони відображають характер ладу звучання: в натуральному мажорі всі вони великі, мажорні, а в натуральному мінорі - малі, мінорні. Система їх взаємостосунків служить основою і в той же час лише частиною повної діатонічної системи (діатоніки), що складається із значного числа акордів:

5. Послідовність, або оборот. Формули оборотів

       Зв'язна послідовність декількох акордів утворює гармонічний оборот. Такі гармонічні обороти в музичному творі знаходяться або в ритмічно відмежованому вигляді, або ж витягуються тимчасово з музичного контексту (для аналізу). Найпростіші послідовності і їх логіка засновані на тому, що після тонічного тризвуку вводиться одна або декілька нестійких гармоній, створюючих відому напругу, розряд якої відбувається з появою або поверненням тоніки.

Т - не-Т - т
стійкість        нестійкість        стійкість
(напруга)                     (розрядка напруги)
       З цього ясна взаємна обумовленість існування стійкості ладу і нестійкості, оскільки вони пізнаються лише в порівнянні і роздільно існувати не можуть. Приведена загальна формула послідовностей має ряд найпростіших приватних виразів:

1) Якщо після тоніки введена домінанта (з ввідним звуком ладу), то природним і простим слідством буде повернення до тоніки: Т-D-Т:
2) Якщо після тоніки введена субдомінанта, то за нею частіше слідує домінанта і лише потім повертається тоніка: Т-S- D-T:

  Ця послідовність має важливі властивості:
а) повернення тоніки віддаляється; стан нестійкості (напруга) тим самим більш триваліша;
б) утворюється конфлікт (зіткнення) протилежних нестійких функцій S і D, що розв’язується поверненням тоніки;
в) лад виявляється більш всесторонньо, оскільки зачіпаються всі його основні функції.
3) Субдомінанта нерідко переходить безпосередньо в тоніку: T-S-Т:

       Приведені формули гармонічних послідовностей узагальнюються найпростішою схемою гармонічного розвитку:
Примітка. Зрідка домінанта переходить в субдомінанту (D-S), замість того щоб йти в тоніку. Ця послідовність менш природна, вимагає особливих умов застосування, і тому вона в первинних роботах по гармонії небажана.

6. Назви оборотів

       Обороти, що складаються з акордів тоніки і домінанти, називаються по їх функціональному складу автентическими:
Т-D
D-Т
Т-D-Т
D-T-D
Т-D-D-Т

       Обороти, що складаються з акордів Т і S, називаються по їх функціональному складу плагальними:

Т-S Т-S-Т
S-Т S-T-S

       Обороти, включаючі акорди всіх трьох функцій, є по своєму складу повними:

Т-S-D-Т D-Т-S-D-Т

       По функціональному розпорядку гармонічні обороти можна розділити на автентичні (D-Т, S-D-Т), половинні автентичні (Т-D, S-D), плагальні (S-Т) і половинні плагальні (Т-S).



                    

Украина онлайн Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Arts.In.UA Lviv TOP