Антонін Дворжак
(Antonin Dvorak, 8.09.1841 р., - 1.05.1904 р. Прага)

       Антонін Дворжак (Antonнn Dvořбk, повне ім'я — Антонін Леопольд Дворжак) (8 вересня 1841 — 1 травня 1904) — чеський композитор i диригент епохи романтизму, слідом за Б. Сметаною розвивав національні традиції й затвердив світове значення чеської музики. Твори Дворжака відрізняються мелодійністю багатством, розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування, стрункістю форми.
       Народився у Нелагозевсі, передмісті Праги у родині м'ясника, власника постоялого двору. З дитячих років він ретельно займався грою на скрипці. В 1853 році він переїхав до свого дядька в невелике містечко Злоніце; тут він продовжував займатися музикою, беручи уроки гри на фортепіано, скрипці й альті у Луманна. В 1857 році Дворжак переїхав у Прагу і поступив до Школи органістів, де почав складати музику. У його перших композиціях відчувається вплив композиторів-романтиків Р.Шумана, Ф.Ліста, Р.Вагнера. Його вчителями були І. Звонарж і Ф. Блажек.
       Закінчивши школу, Дворжак працював спочатку в празькому концертному ансамблі, а потім у відкритому 1862 року чеському «Тимчасовому театрі», яким керував відомий композитор Б.Сметана. До 1960-х років Дворжаком були складені ряд камерних і симфонічних творів - струнний квінтет, струнний квартет, симфонії до мінор "Злонницькі дзвони" та сі-бемоль мажор, а також і створення першої опери - "Альфред", завершеної у 1970 році.
       У 1971 році Дворжак залишає роботу в оркестрі і присвячує себе цілковито композиторській роботі. В цьому ж році відбулося перше публічне виконання вокальних творів Дворжака, а наступного , 1972-го року - виконання щойно завершеної опери "Король і вугляр" під керуванням Б.Сметани та фортепіанного квінтету.
       У 1873 році А.Дворжак оженився на А.Чермаковій, хористці Тимчасового театру, з якою вони виховали дев'ятеро дітей. Матеріальна нестача примушує Дворжака займатися приватною педагогічною діяльністю, а також працювати органістом у храмі св. Войтеха. Проте в ці роки творчість Дворжака поступово завойовує визнання — у 1874 була здійснена прем'єра симфонії сі-бемоль мажор і другої редакції опери «Король і вугляр», у 1876 — опери «Ванда».
       У 1875 році завдяки сприянню Й. Брамса Дворжаку вдалося одержати державну стипендію, яка значно поліпшила його матеріальне благополуччя і дозволила зосередитись на творчій діяльності. Й.Брамс допоміг молодому композиторові і в публікації його творів у відомого віденського видавця Зімрока. У ці роки Дворжак уже був автором багатьох творів — симфоній, опер, концертів, камерних інструментальних і вокальних творів. Він брав участь у багатьох подіях громадського життя Праги, зближується з передовими діячами чеської інтелігенції.
       В 80-і роки Дворжак розпочинає гастрольну діяльність як диригент-виконавець власних творів. У 1883 він здійснює поїздку до Гамбурга, де відбулася постановка його опери "Хитрий селянин". У 1884 він здійснює свою першу з дев'яти поїздок Англію, де він виступає як піаніст і як диригент. В 1888 році в Празі відбувається знайомство Дворжака з П.І.Чайковським, що приїжджав у Прагу. Це знайомство сприяло поїздці Дворжака в Росію; в 1890 році він диригував у Москві й Петербурзі концертами зі своїх творів. З 1891 року Дворжак веде педагогічну роботу в Празькій консерваторії.
       В 1892—1895 роках Дворжак живе в США, де очолює Національну консерваторію в Нью-Йорку. Він дає авторські концерти у Бостоні, виступає на всесвітній виставці у Чикаго. Значний успіх в США мала його 9-а симфонія — «З Нового Світу», в основу якої лягли інтонації народних негритянських й індійських мотивів. Особливу популярність серед американців ця симфонія дістала й тому, що вона стала першим значних симфонічних твором, в якому були використані американські народні мотиви.
       Після повернення на батьківщину Дворжак знову викладає в Празькій консерваторії, а в 1901 році стає її директором. В останні роки життя він продовжує інтенсивну творчу; пише оперу в народному дусі «Чорт і Кача» (пост. 1899, Прага), поетичну казкову оперу «Русалка» (пост. 1901, Прага), з успіхом що йдуть і на нашій сцені, 2-й віолончельний концерт, що займає почесне місце в репертуарі віолончелістів.
       В 1894 році Дворжак повертається на батьківщину. Помер композитор в Празі, 1 травня 1904 року від крововиливу у мозок. Похований на Вишеградському кладовищі.
       Разом з Берджихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й.Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт».
       Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».
       Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.
       Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний мир чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.
       У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.
       У 1950-х роках у Чехословаччині було видане повне зібрання творів Дворжака (гол редактор О.Шоурек, з 1956- Ф.Бартош). У Празі існує товариство Дворжака, а також його музей, музеї Дворжака були засновані й в інших містах Чехословаччини, зокрема в Нелагозевесі у будинку, де народився композитор. Ім'я Дворжака носить один із струнних квартетів Праги. Твори А.Дворжака увійшли в репертуар багатьох музичних колективів, а 9-а симфонія стала також невід'ємною частиною навчального репертуару молодих диригентів-симфоністів.
       А. Дворжак є поруч з Б. Сметаною найвидатнішим представником чеської народної школи, що вивів музику свого краю на рівень загальноєвропейської музичної культури. Уже в ранньому дитинстві вчився грі на скрипці у сільського вчителя, з 9 років виступав у конкурсах. Музичну освіту продовжував у педагога А. Лімана. За короткий час опанував гру на альті, фортепіано і органі. В 1857 р. поступає в органну школу в Празі і після її закінчення працює органістом в костьолі, грає в оркестрі «Тимчасового театру», де диригентом був Б. Сметана, одночасно компонує симфонічні увертюри, струнні квартети, пробує свої сили в оперному жанрі. В 1870 р. пише оперу «Альфред», в 1871 р. – «Король і вугляр». З 1875 – 1890 р. створює ряд значних творів: опери «Хитрий селянин» (1877 р.), «Якобінець» (1888 р.), 4 симфонії, «Гуситську увертюру», концерти для скрипки з оркестром, Слов’янські танці. Багато гастролює, виступаючи як диригент з виконанням власних творів у країнах Західної Європи і в Росії. Своєю творчістю привернув увагу Й. Брамса, дружба і підтримка якого дуже допомогли йому.
       Слава А. Дворжака росте. Великі німецькі та англійські видавництва підтримують з ним постійний контакт. Найвідоміші диригенти і камерні ансамблі включають до репертуару його твори. В 1890 р. отримує почесний докторат Кембріджського університету, Празька консерваторія запрошує його викладати композицію, інструментовку і музичні форми. У 1892 р. виїжджає до Америки, щоб очолити консерваторію у Нью-Йорку. Тут його увагу привернули негритянські та індіанські пісні, вплив яких відчутний в багатьох його творах, особливо в симфонії «З Нового Світу».
       Повернувшись у Прагу, знов очолює кафедру композиції в консерваторії, де серед його учнів – В. Новак, Й. Сук, О. Недбал. У 1899 р. пише оперу «Чорт і Кача», в 1900 р. – опера «Русалка», цикл симфонічних поем на сюжети чеських народних легенд, закінчує концерт для віолончелі з оркестром.
       А. Дворжак передовсім симфоніст, один з найвидатніших симфоністів доби пізнього романтизму. Серед його творів – симфонії, увертюри, кантати, ораторія, Реквієм, Stabbat Mater, ряд опер: «Ванда», «Хлоп шельма», «Димитр», «Арміда». Стиль його музики характеризується оригінальністю форми, барвистою інструментовкою, виразовістю мелодики, задушевністю, гумором і теплим ліризмом. В його музиці розкрита краса і своєрідність чеської національної поезії і фольклору.
 



                    

Украина онлайн Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Arts.In.UA Lviv TOP