Бурдон


       Львівський фольк бенд, створений у 2002 році, виконує музику iнспiровану переважно схiдно-європейським і, зокрема, карпатським фольклором, проте джерела його натхнень знаходяться на теренах мало не цiлої Європи, від Скандинавiї до Балканiв. Задля кращого вiдтворення давнього та живого звучання етнiчної музики, гурт використовує народнi iнструменти, часто досить незвичнi, як от давня фiделя, балканська бузукi і тапан, українська ліра колісна, схiдна дарабука тощо. Та попри фольклорні впливи музиканти домагаються сучасного, свiжого трактування традицiйної музики, не претендуючи на автентичну вiдповідність матерiалу.
       Серед здобуткiв гурту участь у багатьох етнічних фестивалях в Україні, Польщі, Білорусі, Росії, Німеччині та Угорщині.
       Зокрема українські фестивалі: Флюгери Львова 2003, 2006, Світ Традицій 2003, Європа-Центр 2005, Шешори 2004-07, ЕтноЕволюція 2007, Країна Мрій 2007 та бiлоруський медієваль фест Навагрудак 2004 і 2006.
       Серед польських найпомітніші: Lemkowska Watra 2003, Bart Folk Fest 2006 (Перша премія), XII Jaz Festiwal Muzyki Improwizowanej 2006 (Zabrze), Ukraina Viva 2006 (Wroclaw), Mikołajki Folkowe 2006 (Lublin). В Угорщині представляли українську музику і традиційні танці на фестивалі Esztenás 2007 у Мішкольці.
       Фолькові експерименти гурту колись починалися зi скандинавcької народної музики, далi дiапазон розширився до европейської, а згодом до східно-европейської музики. Коло їх етнографiчних зацiкавлень нiколи не обмежувалось окремим регiоном, тому в програмi були присутні також бельгiйськi, англiйськi, провансальськi, сицилiйськi та французькi танцi.
       На сьогоднішній день київською рекординговою компанією Атлантік видано дебютний компакт-диск Бурдону під назвою Re:Карпатія, на котрому окрім мадярських чардашів, молдавської кадинжи та циганської польки можна почути й центрально-українські пісні, лемківські балади, русинські чардаші, а також гуцульські коломийки. Альбом містить також давні традиційні танці від чанґо (Csángó) - етнічної меншини мадярів з територій Молдавії, які зберегли в своїй музиці характерні балканські та румунські ритми.

• Олена Єременко - скрипка, спів
• Оксана Гринько - спiв, акордеон, сопілки
• Михайло Качалов - фiдель
• Любомир Іщук - таіко, дарабука
• Iван Огар - контрабас
• Рост Татомир - бузукi, спiв, ліра колісна



                    

Украина онлайн Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Arts.In.UA Lviv TOP